Вакцинація – надійний   захист від інфекційних хвороб

Понад 9 мільярдів років життя за останні п’ятдесят років змогла врятувати вакцинація. За даними ВООЗ, у наші часи щеплення рятує близько 2-3 мільйонів життів. Саме тому діти, народжені сьогодні, мають на 40% більше шансів дожити до іншого дня народження, ніж 50 років тому.

Останнім часом в Україні зростає захворюваність на кашлюк. За липень 2024 року було зафіксовано 739 випадків. Для порівняння – за такий же період торік було лише 45 випадків– у 16,4 раза менше. Починаючи з 2022 року, на правець захворіло 22 людини, 8 з них – за 7 місяців цього року. Щодо дифтерії: за 2022 рік було зареєстровано 2 випадки захворювання, і по одному у 2023 році та за сім місяців 2024 року. З періоду 1991-1998 років, коли захворіли близько 20 тисяч людей, а майже 700 померли, епідемій дифтерії в Україні не було.

В Дніпропетровській області та в м. Кривому Розі за останні роки випадки дифтерії, правця не реєструвались. Захворюваність на кашлюк має тенденцію до зростання. За 2023 рік в м. Кривому Розі  було зареєстровано 2 випадки кашлюку; за 8 місяців 2024р. зареєстровано вже 16 випадків (інтенсивний показник склав 2,59 на 100тисяч населення). З них  серед дитячого населення зареєстровано 14 випадків (інтенсивний показник відповідно 5,54).

Надійним методом захисту від інфекційних хвороб, які керуються засобами імунопрофілактики, є вакцинація. Коли рівень охоплення щепленнями серед населення

 досягає 95% або більше, формується колективний імунітет, що запобігає поширенню інфекційних хвороб.

Колективний (або популяційний) імунітет – це явище   несприйнятливості окремої спільноти до певної інфекційної хвороби. Це своєрідний «щит», який захищає не лише вакцинованих, а й тих, хто не може отримати щеплення через наявність протипоказань, – тим самим захищаючи найвразливіші групи  населення.

Взірцем дії коллективного імунітету є викорінення натуральної віспи. ВООЗ оцінила, що у 1940-1960 роках, до початку глобальної кампанії з ліквідації віспи, хвороба забирає близько 2 млн людей щороку. Останній природний випадок віспи зафіксували у 1977 році, а 1980 року ВООЗ задокументувала глобальнее викорінення хвороби. За допомогою вакцинації вдалося досягти колективної імунізації на рівні майже в 100%, що унеможливило подальше розповсюдження вірусу.

Для досягнення коллективного імунітету вакцинацію необхідно проводити згідно з Національним календарем профілактичних щеплень.

Не від усіх хвороб захищає колективний імунітет. Тому покладатися на те, що інші вакцинуються і тим самим захистять вас, не варто. Яскравим прикладом є правець. Адже він не передається від людини до людини. Його спричиняє бактерія Clostridiumtetani. Ця бактерія живе в забруднених поверхнях на кшталті ржавих цвяхів і в ґрунті. Через це інфікування відбувається безпосередньо в контактний спосіб – коли бактерії з брудом потрапляють у рани.

Тож єдиний спосіб захиститися протии правця – вакцинація. Без неї  зростає ризик тяжкого перебігу, який може призводити й до смерті, бо правець вражає нервову систему.

Діти стають частиною коллективного імунітету з першого дня життя, під час вакцинації від гепатиту B. Натомість вакцинація протии дифтерії, кашлюку та правця проводиться у віці 2, 4,6 місяців із ревакцинацією у 18 місяців, та подальшими щепленнями протии дифтерії та правця у 6, 16 і 26 років, а далі – кожні 10 років.

У м. Кривому Розі вакцинація АКДП дітей до року  на даний час становить 64,1%, старше року – 30,9%, АКДП  18 місяців – 50,6; старше 2-х років- 59,8; АДП у 6 років – 54,8%, старше  6 років -42,8%; АДП-м в 16 років -53,2%; старше 16 -59,2%.Коли дитина не отримала необхідних доз щеплення згідно з Календарем, потрібно звернутися до сімейного лікаря чи найближчого закладу охорони здоров’я – там допоможуть надолужити пропущені щеплення. Наразі в Україні триває кампанія з додаткових заходів імунізації проти кашлюку, правця та дифтерії для тих, хто пропустив щеплення в попередні роки. Уся вакцинація за Календаремпрофілактичних щеплень безоплатна.

Якщо не пам’ятаєте, чи ви були вакциновані, сімейний лікар допоможе скласти індивідуальний графік вакцинації з урахуванням мінімальних інтервалів.

Дбати про здоров’я дітей — пріоритетне завдання  батьків. Вакцинація — один із простих та ефективних способів захистити організм від небезпечних захворювань та їхніх ускладнень.

Лікар-епідеміолог відділення епідеміологічного нагляду(спостереження) та

профілактики інфекційних хвороб ВСП «Криворізький районний відділ

ДУ «Дніпропетровський ОЦКПХ МОЗ»                                                                                 Лариса Коток

Приписи правил дорожнього руху щодо юних велосипедистів

По-перше чергу слід сказати про вимоги до велосипеда, на якому дитина катається по дорозі, тротуару або в межах прибудинкової території житлових і нежитлових будівель. Відповідно до правил дорожнього руху цей засіб має бути оснащений звуковим сигналом і світлоповертачами. Що стосується останніх, то передбачено використання спереду катафота білого кольору з боків — помаранчевих відбивачів, а ззаду — червоний.

Крім того, обов'язковою умовою є встановлення на велосипеді ліхтаря або фари під час руху в темряві або в умовах обмеженої видимості.

Наступний аспект, якому слід приділити особливу увагу — це вікові обмеження, які регламентують пересування дітей велосипедом. Пересуватися тротуарами можуть малюки до семи років на дитячих велосипедах і виключно під наглядом дорослих. Дітям від 8 до 13 років дозволяється їздити в парках, на галявинах та велосипедних доріжках, але забороняється - дорогами та тротуарами. А їзда автомобільними дорогами дозволяється тільки з чотирнадцятирічного віку.

Загальним правилом для велосипедистів, у тому числі і юних старше 14 років, є вимога пересування спеціальними велосипедними доріжками. У разі їх відсутності їздити можна правою крайньою смугою проїжджої частини або узбіччя. При цьому забороняється створювати перешкоди для пішоходів. Пересуватися дорогою необхідно в один ряд. Залишати межі крайньої правої смуги можна для здійснення маневру, наприклад об'їзду припаркованих машин, ям або перешкод.

Крім того, під час пересування проїжджою частиною велосипедист повинен попереджати інших учасників дорожнього руху про намір зробити той чи інший маневр. Поворот ліворуч сигналізується витягнутою убік лівою рукою. Поворот праворуч показується аналогічно правою рукою. Перед зупинкою необхідно витягнути вертикально вгору ліву руку. При цьому слід пам'ятати, що поворот ліворуч на дорогах із двома та більше смугами руху в одному напрямку велосипедистам суворо заборонено.

Слід підкреслити дії, які категорично забороняються правил дорожнього руху. Насамперед, не можна пересуватися велосипедом і при цьому триматися за інший транспорт. Не допускається кататись, не тримаючись за кермо руками або знявши ноги з педалей. Забороняється під час їзди велосипедом розмовляти по мобільному телефону без використання гарнітури. Також варто звернути увагу дітей на неприпустимість перевезення на велосипеді пасажирів.

Крім перерахованих вище правил, на велосипедистів поширюються і загальні для інших учасників руху вимоги правил дорожнього руху:

-при виїзді з прибудинкової території велосипедист повинен поступитися дорогою транспортним засобам, що пересуваються дорогою;

- при перетині виїзду з прилеглої території, пішоходи мають перевагу перед велосипедистами;

- велосипедисти повинні поступитися дорогою людям, що переходять дорогу пішохідним переходом типу «зебра»;

- на велосипеді пересуватися поперек проїжджої частини забороняється. Наприклад, для переїзду «зебри» велосипедисту необхідно поспішати та перейти перехід як пішохід.

- проїзд на червоне світло світлофора на велосипеді заборонено.

Заходи безпеки

Правила дорожнього руху рекомендують в умовах їзди по дорозі використовувати на велосипеді дзеркало заднього виду, встановлене в лівій частині керма, та задній ліхтарик-мигалку червоного кольору.

Важливо пам'ятати, що велосипедна їзда на транспортному засобі з непрацездатними гальмами, дзвінком, фарою або відбивачами категорично заборонена. Слід постаратися привчити дітей постійно контролювати технічний стан велосипеда, особливо перед виїздом надворі. Це дозволить уникнути ймовірних неприємних чи трагічних наслідків.

Не варто нехтувати і таким ефективним засобом захисту, як велосипедний шолом. За статистикою використання цього аксесуара на 85% знижує ймовірність травмування голови.

Велосипедний шолом може врятувати здоров'я і навіть життя дитини не тільки при їзді асфальтом, але і при пересуванні ґрунтовими дорогами, в лісі або по пересіченій місцевості. На цих ділянках найчастіше знаходиться велика кількість каменів, корчів та інших небезпечних предметів. Правила дорожнього руху не наказують обов'язкового використання шолома. Але, як показала практика, цей засіб захисту є одним із найбільш ефективних та необхідних.

На закінчення ще раз підкреслимо, що юні любителі катання на велосипеді повинні бути уважними та обережними при їзді цим транспортним засобом. Велосипедисти є однією з незахищених категорій учасників дорожнього руху, а діти й поготів. Тому неухильне дотримання ПДР є важливою умовою збереження здоров'я та життя.

 Діти на дорозі: чому важливо вчити правила дорожнього руху з наймолодшого віку. Дитяча безпека на дорозі перш за все залежить від нас, дорослих: від того, наскільки якісно ми навчимо дітей правилам дорожнього руху і чи будуть вони уважно ставитися до всіх загроз, котрих так багато навколо. Зрозуміло, що діти не вміють так, як дорослі, аналізувати рух транспортних засобів по рівню шуму, на око оцінювати відстань, швидкість і напрямок. Тому дуже важливо, щоб дитина знала базові правила поведінки на дорозі задовго до того моменту, коли вона починає гуляти по місцевим та міським вулицям без супроводу дорослих. Покрокова інструкція: Поясніть дитині, чому потрібно звертати увагу на деякі речі під час перебування на вулиці. Маються на увазі не лише очевидні загрози, як от перевищення швидкості автомобілями, але і такі явні, наприклад, автомобілі, котрі раптово можуть виїхати з-за рогу будинку, або те, що водії завжди зупиняються, навіть коли бачать пішоходів, що рухаються по переході. Пояснюючи причини пильності і наводячи приклади, коли треба бути особливо уважним, ви допомагаєте дитині зрозуміти, чому те, що від неї очікується, важливо і якими можуть бути наслідки нехтування елементарними правилами. Навчайте свою дитину базовим правилам поведінки пішоходів ще тоді, поки ходите разом з нею. Завжди дотримуйтесь дорожніх правил, пояснюйте дитині на прикладі, чому треба робити так чи інакше, як діти повинні поводитися у нестандартних ситуаціях. Таким чином, до того часу, коли дитина стане пересуватися містом без вашого супроводу, ніякі правила і ситуації не мають ставити її у незрозуміле становище. Привийте дитині звичку обов’язково зупинитися перед тим, як перейти дорогу. Щоразу, коли вона зупинятиметься, нагадуйте, що необхідно подивитися на всі боки і прислухатися, чи не наближається автомобіль з зони, яка поза полем зору. В той же час наголосіть, що важливо не тільки покладатися лише на свій слух, оскільки багато сучасних транспортних засобів їздять дуже тихо. Варто використовувати і слух, і зір для перевірки безпеки. Перевіряйте знання дитини: ставте питання, моделюйте ситуації, перевіряючи реакцію і дії дитини на них, корегуйте за потреби. Нехай дитина навчається ловити зоровий контакт з водієм перед тим, як перейти дорогу. Так вона зможе бути впевнена у тому, що водій помітив її присутність. Буває, що це неможливо, так як деякі транспортні засоби занадто за тоновані або надто високі для дитини, щоб бачити людину на водійському місті, але все ж це один з методів забезпечення безпеки. Навчіть дитину розуміти, що означають сигнали і кольори світлофора і неухильно дотримуватися цих правил. Роз’ясніть також значення основних дорожніх знаків, коли ви гуляєте разом по вулиці. Що раніше ви почнете навчати дитину цього, тим краще вона запам’ятає і у неї не виникатиме бажання оминути ці правила. Використовуйте ігри з вгадування значення значків. Навчіть дитину бути обережною, проходячи нерегульовані перехрестя, поруч з під’їзними шляхами, поворотами, провулками. Нагадайте про те, що, здаючи назад, водій не бачить людей, котрі переходять вулицю, так само добре, як тих, хто попереду, що іноді водій навіть не уповільнює руху, щоб переконатися у відсутності пішоходів. Наполягайте на тому, що на дорозі завжди важливо бути пильним, навіть, якщо поруч на перший погляд нікого нема. Для пояснення різних ситуацій користуйтеся іграшковими машинками, також можна купити спеціальний набір для гри в дорогу – так в ігровій формі можна освоїти правила поведінки не тільки у типових випадках на дорозі, але і розглянути нестандартні та форс-мажорні ситуації, які можуть виникнути. Переконайтеся у тому, що дитина чітко розуміє небезпеку переходження дороги між припаркованими автомобілями. Поясніть їй, що не можна робити цього, так як у неї нема можливості вчасно побачити автомобіль, котрий може в цей час їхати по дорозі. Також поясніть дитині, що бігати по дорозі, намагаючись перейти її швидше,- дуже небезпечно. Навчіть дитину переходити дорогу тільки на пішохідному переході, навіть якщо перехід далеко. Поясніть, що завжди краще витратити час, але забезпечити свою безпеку, ніж постраждати через непотрібний поспіх. Будьте обережними на дорогах самі і не забувайте зайвий раз переконатися у безпеці своїх дітей! Береженого Бог береже!                                                 

Закон України «Про дорожній рух» — Закон України, прийнятий 30

червня 1993 року, визначає правові та соціальні основи дорожнього руху з метою

захисту життя та здоров'я громадян, створення безпечних і комфортних умов для

учасників руху та охорони навколишнього природного середовища.

Він є основою законодавства України про дорожній рух, на основі якого видаються інші акти (перш за все, Правила дорожнього руху).

Закон регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов'язки і відповідальність учасників дорожнього руху, органів управління цієї сфери та інших суб'єктів.

Закон складається з 54 статей у 12-ти розділах:

• Розділ I. Загальні положення
• Розділ II. Компетенція Кабінету Міністрів України, органів влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об'єднань громадян
• Розділ III. Права та обов'язки учасників дорожнього руху
• Розділ IV. Автомобільні дороги, вулиці
• Розділ V. Транспортні засоби
• Розділ VI. Стандартизація та нормування організації дорожнього руху
• Розділ VII. Планування та фінансування заходів щодо забезпечення безпеки дорожнього руху
• Розділ VIII. Медичне забезпечення безпеки дорожнього руху
• Розділ IX. Охорона навколишнього природного середовища
• Розділ X. Контроль у сфері дорожнього руху
• Розділ XI. Відповідальність за порушення законодавства про дорожній рух
• Розділ XII. Міжнародні угоди.

Безпе́ка доро́жнього ру́ху — це комплекс та система правил, заходів і засобів, що

забезпечують умови безпечного дорожнього руху, які спрямовані на захист і

збереження життя і здоров'я активним та пасивним учасникам дорожнього руху, а

також захист і збереження довкілля  

  Інструкція № 3

З організації охорони життя і здоров’я дітей у дошкільних навчальних закладах

Для виконання Закону України «Про дошкільну освіту» з метою охорони життя і здоров’я дітей у дошкільних навчальних закладах забезпечити обов’язкове виконання таких вимог:

І. ДОГЛЯД ЗА ДІЛЯНКОЮ ТА ПРИМІЩЕННЯМ

1. Будівлю дошкільного навчального закладу, ігрові майданчики та територію треба утримувати в чистоті та порядку.
2. Постійно здійснювати технічний контроль за станом приміщення закладу та його території (стін, стелі, вікон, дверей, меблів, фізкультурного інвентарю, електромережі, вентиляційних і санітарно-технічних установок, водогону, газопроводу, каналізації, майданчиків, тіньових навісів тощо).
3. З дахів будівель, які є на території закладу, треба своєчасно згрібати сніг, не допускати утворення бурульок.

Доріжки, східці, ігрові майданчики треба чистити від снігу, льоду та посипати піском.

4. Ділянка дошкільного навчального закладу повинна бути огороджена парканом. Хвіртку та ворота потрібно завжди тримати зачиненими.

Щодня, до приходу дітей і в кінці дня, територію треба підмести та полити. Сміття складати у контейнер для сміття, який закривається кришкою та знаходиться на господарчому подвір’ї.

5. Каналізаційні люки на території закладу повинні бути закриті. На ділянці не повинно бути предметів, що загрожують життю та здоров’ю дітей.
6. Відповідно до санітарно-гігієнічних вимог за відсутності централізованої системи водопостачання, туалети вигрібного типу влаштовують у віддаленій частині території. Прибирати їх треба не менше трьох разів на день, використовуючи засоби дезінфекції. Туалети для дорослих завжди повинні бути зачинені. Вигрібні ями щільно закриті.
7. Обладнання на ігрових та спортивних майданчиках має бути стійким, закріпленим, з міцними поручнями, відповідати віку дітей, без гострих кутів. Пісочниці обладнують відповідно до санітарно-гігієнічних вимог. Перед прогулянкою дітей пісок треба обов’язково ошпарювати окропом.

8. У будівлях дошкільних навчальних закладів, які мають два і більше поверхів, східці повинні мати поручні з прямими, часто розставленими планками. Пожежні драбини та драбини на горище треба закривати щитами у нижній частині, вихід на горище закривати на замок. Вхідні двері закладу повинні мати дзвінок, засув на висоті, не доступній дитині, і бути постійно зачиненими. Забороняється пускати на територію закладу та у приміщення сторонніх осіб.
9. У будівлях, які мають два і більше поверхів, групи для дітей до трирічного віку розташовують на першому поверсі. Розміщення цих груп на другому поверсі допускається лише за наявності окремого виходу та зручних східців. На вхідних дверях не повинно бути пружин.
10. Вікна,кватирки повинні закріплюватися засувками та відкриватися всередину приміщення.

11. Віконні шибки треба тримати в чистоті, не завішувати прикрасами, довгими занавісками, мити вікна потрібно щодекади.
12. У дошкільних навчальних закладах з пічним опаленням печі повинні бути витоплені не пізніше ніж за годину до приходу дітей. У дитячих будинках печі треба топити вранці до підйому дітей.

Радіатори центрального опалення загороджують сітками, які знімаються чи відкриваються для прибирання. Сітки треба закріплювати.

13. Усі приміщення закладу треба прибирати відповідно до вимог санітарних правил утримання дошкільних навчальних закладів. Щоранку, до приходу дітей, проводити вологе прибирання з дезінфікуючими засобами та провітрювати усі приміщення.
14. Усі працівники мають дотримуватися вимог пожежної безпеки, вміти користуватися вогнегасниками, знати план евакуації дітей.
15. У дошкільному навчальному закладі на видному місці треба розмістити номери телефонів адміністрації закладу, міського (районного) відділів освіти, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, аварійної газу, води тощо.

II. ДОГЛЯД ЗА ДІТЬМИ

1.  Працівники дошкільного навчального закладу несуть відповідальність за збереження життя і здоров’я дітей.
2. Батьки повинні приводити дітей до дошкільного навчального закладу добре вимитими, одягненими в чистий одяг, підстриженими, з обрізаними нігтями. Батьки не повинні входити до групових кімнат без потреби.

3. Приводячи дітей до дошкільного навчального закладу, батьки зобов’язані передавати дитину вихователеві. Ввечері вихователі зобов’язані передати дитину батькам.

4. Дітей у дошкільному навчальному закладі треба привчати до чистоти й охайності: мити руки перед прийомом їжі і після користування вбиральнею; після їди полоскати рот; улітку перед сном мити ноги.

5. Влітку всі заняття і, якщо є можливість, сон потрібно організовувати на свіжому повітрі.

6. Харчування дітей повинно бути доброякісним, різноманітним достатнім і відбуватись у чітко встановлені години. Воду для пиття потрібно давати тільки кип’ячену, зберігати її у чистій закритій посудині, чашки для води повинні бути накриті серветкою.

7.  Забороняється приносити в групу окріп, гарячу їжу. Страви мають видаватися з кухні охолодженими. Нести їжу у групові кімнати можна лише тоді, коли у коридорах і на східцях немає дітей. Не можна брати чергових дітей до кухні для отримання їжі. Не можна садити дітей за столи під час роздавання їжі.
8.  Забороняється миття посуду в присутності дітей. Засоби для миття та чищення потрібно тримати у недоступному для дітей місці.
9.  Кожна дитина повинна мати окреме ліжко, білизну, подушку, ковдру, матрац, рушник. У разі відсутності спальні постільна білизна кожної дитини зберігається в окремому підписаному мішку.

10.  В умивальній кімнаті має бути вішалка з гачками за кількістю дітей для рушників. Рушники треба замінювати не рідше одного разу на тиждень, у разі потреби – частіше. Постільну білизну щодня витрушувати та замінювати щодекади. Білизна, рушники обов’язково повинні бути підписані. Систематично провітрювати подушки, ковдри і матраци.
11.  У груповій кімнаті всі меблі, картини, вазони мають бути закріплені На шафи не можна ставити вазони з квітами, об’ємні іграшки тощо.

У недоступному для дітей місці треба зберігати ліки, сірники, шпильки, ріжучі та колючі предмети тощо. Забороняється забивати цвяхи на рівні зросту дітей. Для занять з дітьми використовують ножиці тільки з тупими кінцями і користуватися ними дозволяється лише під наглядом дорослого.

12.  Технічні засоби навчання та електроприлади потрібно зберігати у недоступному для дітей місці. Роботу з комп’ютером треба розпочинати лише у старшому дошкільному віці. Тривалість занять не повинна перевищувати 12 хвилин.

Електропроводка у приміщеннях, де можуть перебувати діти, повинна бути ізольованою, розетки та вимикачі – не доступними дітям.

13.  Збираючись на прогулянку, вихователь забирає дітей, які першими одяглися, і виходить на майданчик, а решту дітей виводить на майданчик помічник вихователя.
14.  Під час перебування дітей на території дошкільного навчального закладу треба пильно стежити за тим, щоб діти не виходили за межі закладу, не зривали отруйних рослин, ягід, грибів, трави тощо.
15.  Повертаючись з прогулянки, вихователь повинен перевірити, чи всі діти на місці. Вихователь повинен іти ззаду, в першій парі ставити найбільш організованих дітей. Дітей до 3-х років супроводжує на прогулянку і під час повернення з прогулянки помічник вихователя.

16.  Плануючи екскурсію чи прогулянку за межі дошкільного навчального закладу, вихователь зобов’язаний завчасно оглянути місце прогулянки, повідомити про це адміністрацію закладу, вказавши кількість дітей, яких він бере з собою. Виводити дітей за межі закладу можна тільки в супроводі двох дорослих. Діти, які не можуть з тих чи інших причин виходити за межі закладу, за розпорядженням завідувача передаються в іншу групу під відповідальність педагогічного працівника закладу.

Під час прогулянки вихователь повинен тримати в полі зору всіх дітей. Повертаючись з прогулянки, вихователь повинен перевірити, чи всі діти присутні, вишикувати їх парами в колону. Один з дорослих має іти в кінці колони, стежачи, щоб діти не відставали та не відходили у бік.

Переходячи з дітьми вулицю, треба дотримувати правил дорожнього руху. У великих містах потрібно уникати прогулянок вулицею з інтенсивним рухом.

17.  Дошкільні навчальні заклади, що розташовані біля трамвайних та залізничних колій, повинні мати вхід з протилежного боку. Не допускати прогулянок та ігор дітей біля трамвайних та залізничних колій.
18.  Під час прогулянки до водойми купання дозволяється лише в заздалегідь перевірених неглибоких місцях за умови невеликої групи дітей (8 – 10 дітей). Купання групи дітей дозволяється лише під наглядом не менше ніж двох дорослих. Одночасно може купатися група дітей до 5 чоловік (решта залишається на березі під наглядом дорослого).
19.  Прогулянки до водойми проводяться лише з дітьми 6-го (7-го) року життя.
20.  Катання дітей на човнах категорично заборонено.
21.  Сонячні ванни дітям можна приймати лише за призначенням та наглядом медичного працівника. Діти повинні обов’язково бути в легкому головному уборі.
22.  Під час проведення занять з плавання у басейні дотримувати вимог правил безпечної поведінки на воді.
23.  Працівникам обов’язково суворо дотримувати санітарних вимог для дошкільних навчальних закладів.

III. ПОПЕРЕДЖЕННЯ ІНФЕКЦІЙНИХ ТА ВІРУСНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ

1. Під час прийому дітей до дошкільного навчального закладу вихователь оглядає кожну дитину, перевіряє чистоту її тіла, волосся, білизни. У разі виявлення захворювання вихователь відправляє її з батьками до лікаря.
2. Медичний працівник проводить обстеження всіх дітей відповідно до спільного наказу Міністерства охорони здоров’я України та Міністерства освіти і науки України від 30.08.2005 № 432/496. Діти, які не відвідували дошкільний навчальний заклад понад три дні, приймаються в заклад медичним працівником за довідкою лікаря.
3.  Дитину, яка захворіла протягом дня у дошкільному навчальному закладі, треба негайно ізолювати від інших дітей та повідомити про це батьків. Після одужання дитина може відвідувати заклад лише з дозволу лікаря.
4. У період, коли виявлено інфекційне захворювання, потрібно про. вести запобіжні заходи та неухильно дотримувати санітарних вимог відповідно до вказівок медичного працівника.
5.  З метою попередження шлунково-кишкових захворювань, отруєння дітей їжею, зберігати продукти харчування треба згідно з вимогами Інструкції з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах, затвердженої спільним наказом Міністерства охорони здоров’я України та Міністерства освіти і науки України від 17.04.2006 № 298/227.
6. У дошкільному навчальному закладі треба проводити боротьбу з мухами, гризунами тощо відповідно до вимог санітарно-епідеміологічної служби.
7.  Медичним та педагогічним працівникам треба постійно проводити санітарно-просвітницьку роботу з батьками.
8. У дошкільному навчальному закладі обов’язково повинна бути аптечка першої допомоги, укомплектована такими медичними препаратами: йод, розчин брильянтового зеленого, вата, бинт, ножиці, термометр, нашатирний спирт, клейонка, етиловий спирт тощо.
9. При прийомі на роботу обов’язковим є проходження медичного огляду. Впродовж роботи всі працівники дошкільного навчального закладу проходять медичні огляди відповідно до вимог чинного законодавства.

Інструкція № 4

з організації охорони життя  і  здоров’я дітей у дошкільних навчальних закладах Профілактика дитячого травматизму

Для виконання Закону України «Про дошкільну освіту» з метою охорони життя і здоров’я дітей у дошкільних навчальних закладах забезпечити обов’язкове виконання таких вимог:

І. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ

1. Усі працівники дошкільного навчального закладу зобов’язані стежити за створенням сприятливих санітарно-гігієнічних умов і забезпечувати турботливий догляд за дітьми.
2. Шафи і полиці у груповій і прийомній кімнатах повинні бути міцно закріплені.
3. Внутрішні двері, що частково засклені, повинні бути захищені дерев’яними щитками на рівні зросту дитини.

1. Радіатори опалення повинні бути закриті зйомними ґратами.
2. Засуви на дверях повинні розташовуватися вище рівня зросту дитини.
3. Сходові клітки між поверхами повинні бути загороджені. Не розташовувати у вигляді прикрас на сходових маршах важкі картини, естампи_; кашпо з рослинами.
4. Категорично забороняється зберігати різні мийні та дезінфікуючі засоби в місцях, доступних для дітей. Вони повинні зберігатися у спеціально відведених для цього місцях, не доступних для дітей.
5. У груповій аптечці не повинно бути медикаментів, не рекомендованих дітям.
6. Уся територія дошкільного навчального закладу повинна утримуватися в чистоті й порядку, мати загородження, щоб не було доступу тварин.

1.  Усім працівникам бути уважними до дітей, не залишати дітей без нагляду одних.
2.  Обслуговуючому персоналові забороняється залучати дітей до одержання їжі на харчоблоці. Не залишати в прийомних і групових кімнатах, санітарних вузлах відра з гарячою водою, дезінфікуючі розчини, хімічні мийні засоби, а також інвентар, призначений для збирання.
3.  Стежити за тим, щоб діти не приносили в дошкільний навчальний заклад підібрані на вулиці або отримані від інших людей різні небезпечні предмети. Особливої уваги потребують ігри та іграшки, що працюють на електричних батарейках.
4.  У разі отримання травми дитиною негайно повідомляти завідувача, батьків, медичного працівника, за потреби, надати першу долікарську допомогу та викликати «швидку медичну допомогу».
5.  Кожен випадок травматизму реєструється та розглядається у встановленому чинним законодавством порядку.
6.  Особа, відповідальна за організацію роботи з охорони життя і здоров’я дітей, повинна вести Журнал реєстрації нещасних випадків і травм у дітей, у встановленому чинним законодавством порядку.
7.  Проводити роботу з батьками щодо попередження дитячого травматизму.
8.  Контроль за виконанням вимог Інструкції з попередження травматизму здійснює керівник дошкільного навчального закладу.

II. КЛАСИФІКАЦІЯ ТРАВМ, ЯКІ НАЙЧАСТІШЕ ЗУСТРІЧАЮТЬСЯ У ДІТЕЙ

• падіння на рівному місці (посковзнувся, зашпортнувся тощо);
• падіння з висоти (меблі, балкон, дерево, спортивне знаряддя);
• поранення (ножиці, скло, голка, цвях тощо);
• опіки (окріп, вогонь, електрика, хімічні речовини);
• ушкодження предметами, які впали згори (бурулька, ваза тощо);
• обмороження, переохолодження (довготривале перебування на вулиці у морозну і вітряну погоду);

• укуси (собаки, кішки, гризунів, комах);

• отруєння (грибами, рослинами, ліками, недоброякісними продуктами харчування);
• ушкодження, які виникли через потрапляння в організм дитини сторонніх предметів;
• ушкодження від надмірних рухів (об кут, об двері, зіткнення один з одним);
• скіпка (колючі вироби, дерев’яні палиці, тощо).

III. ТРАВМОНЕБЕЗПЕЧНІ СИТУАЦІЇ

• у процесі рухливих ігор;
• внаслідок дитячих пустощів;
• при гойданні на гойдалці;
• при їзді на велосипеді;
• при купанні у водоймі;
• під час ігор на проїжджій частині дороги.

Інструкція № 5

з організації охорони життя і здоров’я дітей у дошкільних навчальних закладах

Безпека дітей при проведенні цільових екскурсій і прогулянок

Для виконання Закону України «Про дошкільну освіту» з метою охорони життя і здоров’я дітей у дошкільних навчальних закладах забезпечити обов’язкове виконання таких вимог:

1. Перед прогулянкою або екскурсією вихователь погоджує із завідувачкою та медсестрою маршрут, мету та тривалість прогулянки, екскурсії, уточнює прізвища осіб, які супроводжують, і кількість дітей.
2. Вихователь повинен знати кількість дітей, яких віз бере на прогулянку або екскурсію, та стан їх здоров’я.

3. Вихователь обов’язково повинен мати необхідний запас питної води гарантованої якості.

4.  Якщо у дошкільному навчальному закладі, через якусь причину залишаються діти групи, яка йде на екскурсію, то їх передають під відповідальність працівників і повідомляють про це адміністрацію.
5.  На прогулянці або екскурсії дітей повинні супроводжувати двоє дорослих: один спереду, один позаду колони.
6.  Під час прогулянки або екскурсії вихователь повинен увесь час тримати дітей у полі зору. Збираючись додому, перевірки, чи всі діти на місці.
7. Місце прогулянки повинно бути попередньо оглянуто. Треба зібрати всі травмонебезпечні предмети, переконатися у відсутності отруйних рослин і грибів.
8. При переході з дітьми через вулицю треба дотримувати правил вуличного руху, стежити, щоб діти йшли парами, взявшись за руки. Спереду й позаду колони у дорослих червоні прапорці. Підняттям прапорця дати сигнал водієві зупинитися й пропустити дітей.
9. При переході проїжджої частини дороги не поспішати, не виходити за колону, не штовхатися.

10.  Не допускати прогулянок поблизу залізниці та доріг з інтенсивним дорожнім рухом.
11.  Відстань для старших дошкільників 1,5 – 2 км. Час проходження 30-40 хв. Відстань для дітей 4–5 років не далі 1,5 км. Після кожних 10-15 хв. ходьби відпочинок 5 хв.
12.  Діти повинні бути одягнені по сезону, у зручному взутті, у літню пору бути в головних уборах.
13.  Сонячні ванни проводити лише під наглядом медсестри.
14.  Обов’язково мати при собі аптечку для надання першої медичної допомоги.
15.  Перевезення дітей дозволяється лише в автобусах, усі діти повинні сидіти, вікна і двері мають бути зачинені.
16.  Починати рух автобуса водій має тільки після дозволу вихователя.
17.  Під час руху автобуса водій не має права перевищувати швидкість, робити різких гальмівних рухів або поворотів.
18.  Без оформлення спеціального дозволу ДАІ перевезення дітей забороняється.
19.  При проведенні прогулянок, піших переходів, екскурсій і походів можлива дія на їх учасників таких небезпечних чинників:

• зміна встановленого маршруту руху, самовільне залишення місця розташування групи;
• потертості ніг при неправильно підібраному взутті;
• травмування ніг при пересуванні без взуття, а також без брюк або панчіх;
• укуси отруйних тварин, плазунів і комах; отруєння отруйними рослинами, плодами і грибами;
• зараження шлунково-кишковими хворобами при вживанні води з неперевірених відкритих водоймищ.

ЦЕ ЦІКАВО!

Правила дорожнього руху. Мультики для дітей. - https://youtu.be/i-8IMnrAwtY

Чи можна лишати дітей самих вдома? - https://youtu.be/cE2jvBAQ9EI

Мультики для дітей. Андрійко та армія гострих ножиць - https://youtu.be/EXdDB_0qTcU

Мультфільм ЮНІСЕФ Україна про мінну безпеку: овітряний змій - https://youtu.be/0WRgt7cbP24

Мультфільм ЮНІСЕФ Україна про мінну безпеку: лісовий скарб - https://youtu.be/V5JZWI8TrEY

Мультфільм ЮНІСЕФ Україна про мінну безпеку: безпечні канікули - https://youtu.be/A4PrtPUf22o

Пріоритетним завданням системи дошкільної освіти є охорона життя, збереження та зміцнення здоров’я дошкільників, тому  що, на наше глибоке переконання, вберегти дитину від негараздів – це значить закласти фундамент для її здорового розвитку, допомогти жити повноцінно і щасливо.

Мабуть, ви звертали увагу на план евакуації, який висить у кожному громадському приміщенні (школі, дитячому садочку, лікарні, залізничному вагоні тощо). Як ви вважаєте, хто і з якою метою оприлюднює такі інструкції?

Організаційна структура цивільного захисту в закладі дошкільної освіти будується за принципами, що діють на всіх об’єктах господарського комплексу, але з урахуванням специфіки ЗДО.

Метою цивільного захисту ЗДО є завчасна підготовка об’єкта до захисту від наслідків надзвичайних ситуацій, зниження втрат, створення умовдля підвищення стійкості роботи закладу, своєчасного проведення рятувальних та інших невідкладних робіт.

Головне завдання цивільного захисту закладу дошкільної освіти є:

– забезпечення готовності до проведення заходів щодо захисту дітей та працівників ЗДО при будь – яких надзвичайних ситуаціях техногенного та природного характеру;

– поліпшення в закладі дошкільної освіти якості освітньої роботи з дітьми з питань особистої безпеки і захисту життя в надзвичайних ситуаціях;

– удосконалення теоретичних знань і практичних навичок педагогічних працівників ЗДО із питань захисту і дій в умовах надзвичайних ситуацій;

– пропаганда кращого педагогічного досвіду з проблем виховання і організації заходів щодо попередження і реагування на надзвичайні ситуації.

Відповідно до чинного законодавства, в навчальних закладах України цивільний захист – постійна і обов’язкова складова управлінської діяльності керівника. Нормативні документи вимагають від керівника дошкільної установи постійної готовності функціонування об’єкта в умовах надзвичайних ситуацій техногенного, природного характеру, підвищення якості навчання з цивільного захисту та безпеки життєдіяльності.

Інструкція №1

з організації охорони життя і здоров’я дітей у дошкільних  навчальних закладах

Дотримання техніки безпеки під час організації трудової діяльності дітей

Для виконання Закону України «Про дошкільну освіту» з метою охорони життя і здоров’я дітей у дошкільних навчальних закладах забезпечити обов’язкове виконання таких вимог:

ВИМОГИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ПРАЦІ ДІТЕЙ

1.  Трудова діяльність повинна здійснюватися лише під контролем та наглядом дорослого.
2.  У групах і на ділянках повинні бути створені всі умови, що забезпечують охорону життя і здоров’я дітей.
3.  Усе можливе устаткування, посібники повинні бути встановлені й розміщатися з урахуванням повної безпеки й стійкості, що виключає падіння.
4.  Інвентар, що використовується у трудовій діяльності дітей, треба розташовувати на полицях і шафах, висота якої не перевищує рівня грудей дитини.
5.  Акваріум, клітки із тваринами, рослини,, розташовувати так, щоб дитина могла здійснювати догляд за ними, стоячи на підлозі. Підливаючи вазони, дитина повинна тримати лійку нижче рівня своїх грудей, щоб вода не стікала в рукави й не потрапляла на одяг.
6.  Дотримуватися санітарно-гігієнічних вимог щодо утримання тва­рин, птахів.

7. Категорично забороняється у групах раннього й молодшого дошкільного віку розводити кактуси й інші колючі рослини.

8. Приміщення, у яких проходить трудова діяльність, повинні бути чистими, світлими й добре провітрюваними.
9. Освітлення робочого місця, особливо під час організації ручної праці, повинно відповідати санітарно-гігієнічним нормам.

10.  Забороняється дітям переносити речі вагою понад 2-2,5 кг (для дитини старшого дошкільного віку).
11.  Під час чергування у їдальні діти можуть відвідувати харчоблок у супроводі дорослого, при цьому категорично забороняється дітям переносити гарячу їжу, воду.
12.  Організація праці у спеціально обладнаних кімнатах допускається лише під наглядом дорослого.
13.  Категорично забороняється залучати дітей до праці, що викликає небезпеку інфікування (збирання брудної білизни тощо).

ВИМОГИ ДО УСТАТКУВАННЯ ТА МАТЕРІАЛІВ

1.  Столи, стільці, верстати й інші меблі, якими користуються діти, повинні відповідати зростові дітей.
2.  Інструменти, якими користуються діти, повинні бути придатні й безпечні для роботи з добре закріпленими держаками. Ножиці повинні бути з тупими кінцями, молоток із закругленою ударною частиною.
3.  Забороняється дітям користуватися інструментом, призначеним для дорослого, а також інструментами як ігровими атрибутами.
4.  Усі колючі, різальні інструменти повинні зберігатися у закритих місцях. Використовуватися дітьми лише під наглядом вихователя. Швейні голки зберігаються у спеціальних скриньках – гольницях, завжди з нитками. їх кількість систематично перевіряється вихователем.
5.  Добираючи для дитячих виробів природний матеріал, вихователь завжди повинен пам’ятати про його безпеку: не брати дуже гострих палиць, що ріже трави, отруйних ягід і грибів, твердого дроту, битого скла, сірників з невилученою сіркою.
6.  З відходів промислового виробництва у роботі можуть бути використані лише небезпечні для здоров’я дітей матеріали. Забороняється використовувати скловату, скловолокно, штучне хутро, матеріали на капроновій основі, свинець, нітрофарби, нітролаки.
7.  Вихователь повинен ретельно продумати доцільність пропонованої дітям роботи, не допускати великого скупчення виробів, що не знайшли свого застосування.
8.  Все устаткування, інструменти й матеріали повинні раціонально розміщуватись, утримуватись у чистоті й робочому стані в закритих шафах.

ВИМОГИ ДО МЕТОДИКИ ТА КЕРІВНИЦТВА ТРУДОВОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ДІТЕЙ

1. Навчаючи дітей різних навичок і прийомів роботи, вихователь повинен забезпечити чіткий і грамотний показ.

2.  Перш ніж об’єднати дітей для виконання групової або колективної роботи, вихователь повинен бути впевнений, що кожна дитина на достатньому рівні володіє необхідними навичками.
3.  Під час роботи з інструментами кількість дітей, які спільно працюють, не повинна перевищувати 4-5 осіб.
4.  Під час трудової діяльності, що вимагає застосування сили (перекопування землі, перенесення піску, поливання городу, розчищення ділянки взимку), вихователь повинен уважно стежити за станом дітей, не допускати перевтоми, перегріву або переохолодження.
5.  У разі появи у дитини пришвидшеного дихання, почервоніння шкіри обличчя, спітніння та інших зовнішніх ознак перевтоми вихователь припиняє роботу та пропонує дитині перепочити.
6.  Тривалість трудового процесу треба чітко регламентувати, особливо при виконанні одноманітної роботи (збір ягід, деякі види ручної праці). Тривалість такої праці не повинна перевищувати 30 хв. При цьому кожні 7-10 хв треба робити зміну діяльності або влаштовувати перерву.

7. У спекотні сонячні дні праця дітей на городі або квітнику організовується в ранкові години до сніданку й у години вечірньої прогулянки.

8.  Вихователь здійснює постійний контроль за правильною поставою під час роботи.
9.  Вихователь привчає дітей працювати уважно, зосереджено, не відволікаючись і не розмахуючи інструментами.

10.  Усі інструменти вихователь видає й збирає чітко по рахунку.
11.  Екскурсії, мета яких ознайомлення із працею дорослих, повинні бути ретельно продумані й підготовлені з урахуванням вікових особливостей дітей. Перед екскурсією обов’язково повторити з дітьми правила поведінки під час екскурсій.
12.  Дітей повинні супроводжувати не менше двох дорослих. Вихователь в обов’язковому порядку ознайомлює дітей із правилами поведінки під час праці, систематично контролює їх виконання.

ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ ДІТЕЙ ПІД ЧАС ТРУДОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Під час трудової діяльності діти повинні виконувати такі вимоги:

1. Виконувати доручену роботу лише у місцях, відведених для даного виду праці.
2. Перед роботою вдягнути фартух, закотити рукави, вимити руки та за потреби забрати волосся.
3. Підготувати своє робоче місце: акуратно розташувати інструменти й матеріали, переконатися в їх робочому стані.
4. У процесі роботи постійно підтримувати порядок на робочому місці. Не допускати його захаращування.

5. Використовувати інструменти лише за призначенням, користуватися ними за зразком вихователя.
6. Брати інструменти лише з дозволу вихователя.
7. Працювати уважно, не відволікаючись, не ходити з інструментами, не заважати дітям.
8. Під час роботи голки класти лише в гольниці, цвяхи у коробку.
9. Нитку відрізати тільки ножицями, дріт – гострозубцями, цвяхи витягати спеціальними інструментами.

10.  Після закінчення роботи перевірити стан обладнання та інвентарю, скласти його на місце, зняти спеціальний одяг.

Інструкція № 2

з організації  охорони  життя і  здоров’я дітей у дошкільних  навчальних закладах

Про протипожежну безпеку.

 Порядок евакуації дітей із приміщення у разі пожежі

1. Вихователь, помічник вихователя зобов’язані чітко знати номер групи, шляхи евакуації дітей із групи в безпечне, закріплене за групою приміщення, місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння.
2. У разі виникнення пожежі першими із приміщення виводять дітей груп раннього віку, молодшого, середнього і старшого віку.
3. У разі виникнення пожежі дітей із груп виводять пожежними сходами відповідно до плану евакуації дітей із приміщення.
4. Дії працівників спрямовані на забезпечення безпеки дітей, їхні евакуацію й порятунок.
5. Будь-який працівник дошкільного навчального закладу, що виявив пожежу або її ознаки (задимлення, запах горіння або тління різних матеріалів, підвищена температура тощо), зобов’язаний:

• негайно повідомити адміністрацію дошкільного навчального закладу про небезпеку;
• задіяти систему оповіщення працівників;
• сповістити службу з надзвичайних ситуацій, при цьому чітко назвати адресу, де знаходиться дошкільний навчальний заклад, місце, де виникла пожежа (№ групи, назва підрозділу), поверх приміщення, назвати свою посаду, прізвище, ім’я по батькові;
• здійснити евакуацію дітей із приміщення в безпечне місце, відповідно до плану евакуації;

•  розпочати гасіння вогню первинними засобами пожежогасіння; діяти за вказівками адміністрації дошкільного навчального закладу;

• за вказівкою адміністрації зустрічати машину швидкої медичної допомоги;
•  надавати допомогу пожежному підрозділові.

6. Вихователь групи відповідає за:

• евакуацію з небезпечного приміщення всіх дітей у закріплене за групою приміщення;
•  перевірку облікового складу дітей з фактично виведеними;
•  створення нормальних моральних і фізичних безпечних умов для дітей.

7.  Вихователь зобов’язаний постійно перебувати з дітьми.
8.  Вихователь зобов’язаний взяти із собою журнал відвідування дітей журнал об’єктивних даних та іншу документацію.

Під час проведення евакуації й гасіння пожежі треба:

• враховуючи ситуацію, визначити найбезпечніший евакуаційний шлях і вихід у безпечну зону за найкоротший термін;
• запобігти виникненню паніки;
• категорично забороняється залишати дітей без нагляду з моменту виявлення пожежі й до її усунення;
• евакуація починається із приміщення, де виникла пожежа, та із суміжних приміщень, де є загроза поширення вогню та продуктів горіння;
• у холодну пору року одягти дітей старшого віку або взяти теплий одяг із собою;
• дітей молодшого віку виносять на руках, замотавши в ковдри або інші теплі речі;
• ретельно перевірити всі приміщення, щоб уникнути перебування дітей у небезпечній зоні (сховалися під ліжко, шафу або якесь інше місце);
• виставити чергового біля входу в приміщення, щоб виключити можливість повернення дітей або дорослих у приміщення, де виникла пожежа;
• при гасінні треба домагатися забезпечення сприятливих умов для безпечної евакуації дітей і дорослих;
• утримуватися відкривати вікна й двері для запобігання поширення й посилення вогню й диму в сусідні приміщення;
• залишаючи приміщення, треба зачинити за собою двері, закрити вікна.

9.  Вихователь, що працює на групі, організовує евакуацію дітей у безпечне приміщення відповідно до плану евакуації. їй допомагає одягти дітей помічник вихователя та інші працівники за вказівкою адміністрації.
10.  Виводити або виносити дітей з небезпечного приміщення організовано без паніки й поспіху.
11.  Адміністрація дошкільного навчального закладу зобов’язана:

• перевірити, чи повідомлено в пожежну частину про виникнення пожежі;
• перевірити, чи викликана швидка допомога (за потреби), виклика­ти швидку допомогу за телефоном 103;
• здійснити керівництво евакуацією дітей;
• здійснити гасіння пожежі первинними засобами пожежогасіння до прибуття пожежного підрозділу;
• у разі виникнення або наявності загрози життю і здоров’ю людей негайно організувати їхній порятунок, використовуючи для цього всі наявні ресурси та пристосування;
• організувати перевірку наявності дітей і співробітників, евакуйованих із приміщення будинку відповідно до журналу відвідування дітей і табелів виходу працівників на роботу;
• виділити чергового для зустрічі пожежного підрозділу, який добре знає розміщення приміщень у будинку, під’їзних доріг і водопостачання;
• вивести в безпечне місце всіх працівників, не зайнятих в евакуації дітей, дорослих і не зайнятих у пожежогасінні;
• організувати роботу старшої медичної сестри для надання першої медичної допомоги потерпілим;

• виділити чергового для зустрічі машини швидкої медичної допомоги (у разі потреби);

• припинити всі роботи, не пов’язані з евакуацією дітей, працівників і ліквідацією пожежі;
• організувати відключення ліній електро-, газопостачання (у разі потреби) і здійснити заходи щодо попередження поширення пожежі;
• забезпечити безпеку людей, які зайняті в евакуації й гасінні пожежі (обвали, дія токсичних продуктів горіння, підвищена температура, ураження електрострумом тощо);
• організувати евакуацію матеріальних цінностей з небезпечної зони;
• визначити місце для зберігання матеріальних цінностей;
• інформувати начальника пожежного підрозділу про наявність у небезпечному приміщенні дітей, працівників;
• повідомити у встановленому порядку адміністрацію управління (відділу) освіти про аварійну ситуацію та вжиті заходи щодо порятунку дітей, працівників.

При проведенні культурно-масових заходів треба

1. Покласти відповідальність за забезпечення пожежної безпеки при проведенні культурно-масових заходів у дошкільному навчальному закладі на завідувача, методиста, завгоспа.
2. Перед початком культурно-масового заходу завгосп ретельно перевіряє приміщення, евакуаційні шляхи й виходи на відповідність вимо­гам пожежної безпеки, а також наявність і справність первинних засобів пожежогасіння, зв’язку.
3. На час проведення культурно-масових заходів наказом призначаються відповідальні за пожежну безпеку в кожній групі.
4. Перед проведенням культурно-масового заходу проводиться цільовий інструктаж з правил пожежної безпеки, ознайомлення із планом і порядком евакуації дітей у разі пожежі.
5.  Приміщення, у яких проводяться масові заходи, повинні мати два  виходи назовні.
6.  Евакуаційні виходи із приміщень повинні бути позначені стрілками зеленого кольору з написом «Вихід» білого кольору.
7.  Коридори, проходи й виходи із приміщень, призначені для евакуації, повинні бути вільними.
8.  Двері із приміщень під час проведення масових заходів забороняється закривати на замки або засуви, що важко відкриваються.
9. На час проведення культурно-масових заходів забороняється розташовувати предмети коло вікон та дверей.

10.  Під час проведення культурно-масового заходу з підвищеною небезпекою виникнення пожежі приміщення треба забезпечити первинними засобами пожежогасіння – відра з піском, водою, ковдри.
11.  Новорічну ялинку треба встановлювати на стійкій підставці таким чином, щоб не перешкоджати виходу із приміщення. Гілки ялинки повинні перебувати на відстані не менше 1 м від стін і не торкатися стелі.
12.  Ілюмінацію на ялинці треба надійно закріпити відповідно до вимог пожежної безпеки.
13.  Потужність лампочок на гірляндах не повинна перевищувати 25 Вт, а електрошнури повинні мати справну ізоляцію і включатися в електромережу за допомогою штепсельного з’єднання.
14.  При пошкодженні ялинкових гірлянд ілюмінація повинна бути негайно виключена й не включатися до з’ясування причини пошкодження (миготіння ламп, нагрівання проводів, іскріння).

При проведенні культурно-масових заходів забороняється

1.  Використовувати вату, марлю та інші легкозаймисті матеріали для маскарадних костюмів і прикрашання ялинки або зали.
2.  Запалювати у приміщенні різні феєрверки, бенгальські вогні, стеаринові свічки, користуватися хлопавками.
3.  Гасити повністю світло у приміщенні.
4.  Прикрашати ялинку целулоїдними й іншими легкозаймистими іграшками; обкладати підставку й гілки ватою.
5.  Застосовувати світлові ефекти з використанням хімічних і інших речовин, які можуть спричинити загоряння.
6.  Використовувати дня освітлення ялинки будь-які види відкритого вогню.

ЦЕ ЦІКАВО ! 

Мульфільм - Казка про вогняну іскринку. Як поводитися під час пожежі - https://youtu.be/o3TweRXIthk

Небезпечні забави лисенятка ФРЕДДІ- https://youtu.be/k46yxx_-6N4

Хто такі пожежники - https://youtu.be/fIE_StzcEHw