Впровадження Базової програми «Українське дошкілля»   потребує оновлення стратегії й тактики взаємодії педагогів з батьками, зміни її векторів та акцентів, надання зустрічам більшої щирості, відвертості, конструктивності, звільнення від надмірної формалізованості. Об’єднання зусиль педпрацівників та батьків допоможе створити широкий розвивальний простір, сприятливий для повноцінного буття дитини в сім’ї та дошкільному закладі, розкриттю нею своїх сутнісних сил, становленню як активного суб’єкта індивідуальної та колективної діяльності.

    Життєвою дорогою дитину ведуть два розуми, два досвіди: сім’я і навчальний заклад.

    Сім’я – це не ізольований мікроколектив. Багатоканальні зв’язки поєднують її з суспільством. Реалії сьогодення породили такий феномен, як аномія — психологічний стан людини і всього суспільства, за якого колишні ідеологічні основи, ціннісні орієнтири та стереотипи поведінки є зруйнованими, а нові формуються хаотично та безсистемно.

     І саме тому  одним з головних завдань у роботі з родиною, є розвиток партнерських відносин між закладом та сім’єю.

Пріоритетним у цій взаємодії має бути:

  вироблення освітньої філософії закладу і родин на основі засад позитивної    педагогіки, партнерських стосунків; 

   підвищення правової, психолого-педагогічної культури батьків; 

 створення єдиного освітнього простору для дошкільника в сім’ї і дитячому садку.

    А стратегічна мета такої діяльності виражається формулою:

                      діти + батьки + ДНЗ = радість, здоров’я, комфорт! 

        Спираючись на гуманістичну спрямованість освіти, заклад працює над створенням особистісно-орієнтованого виховного оточення дитини, комфортного, емоційного, розвивального середовища; перетворенням освітнього закладу на дім — теплий, затишний, безпечний – територію дружню до дитини і родини, адже в дошкільному закладі дитина, насамперед, живе, а вже потім виховується, готується до школи тощо.

  Роботу з батьками розпочата з оформлення документації:

       щоденник спостережень за дітьми «Зростаємо разом»; 

       листок здоров’я вихованців; 

       відомості про дітей та їх батьків; 

       журнал проведення консультацій для батьків. 

  Потім іде вивчення контингенту сімей (батьків), з тієї документації, яка подається при вступі дитини до дошкільного закладу.

   Тож, отримавши цю інформацію аналізуємо:

  кількість повних сімей;

   кількість неповних сімей;

    кількість багатодітних сімей;

     кількість проблемних сімей;

      сімей, які заслуговують на вивчення і узагальнення досвіду роботи.

     Дані допомагають у плануванні подальшої роботи. З метою уникнення формальностей, виявлення поваги до кожної родини, досягнення педагогічного спрямування розмови, яка проводитиметься з батьками   проводиться  анкетування («Про здоров’я вашої дитини», «Відверто про себе  і т.д.) значною мірою допомагає познайомитися з дитиною та батьками ще до приходу дитини у дошкільний навчальний заклад.

 Також використовують такі форми роботи з батьками:

   відвідування вихованців на дому (дитина знайомиться з вихователем у звичних для неї умовах і легше адаптується до нових стосунків);

   надаються консультації батькам по вихованню та навчанню, а також регулярно проводяться бесіди з батьками.

Групові:

 - засідання консультативного пункту, де батьки можуть отримати відповіді на свої запитання від спеціалістів, поспілкуватися. Такий захід зближує заклад і сім’ю у вирішенні питань виховання дітей. Надається можливість поспілкуватися з психологом, лікарем-педіатром, завідуючою, методистом.     

  Обговорюються ті проблеми, які виникли в сім’ї, надається конкретна допомога;

 - спільні туристичні походи (до парку ім.Гагаріна);

 - поїздки (до цирку, театру ім Т.Шевченко).   

Колективні:

 - тематичні зустрічі «За круглим столом»;        

 - спортивні змагання;

 - трудовий десант;

 - дні відкритих дверей.

     Крім того, маємо батьківський куточок «Для вас,батьки» (надаються рекомендації, поради, консультації) та скриньку довіри (батьки можуть анонімно звернутися з будь-яким питанням).

   Щоб ознайомити батьків із системою та організацією життя дітей в ДНЗ, влаштовуються «Дні відкритих дверей», які проводяться раз на місяць. Така форма роботи з батьками цінна тим, що основним засобом впливу є практичний педагогічний досвід. Батькам надається можливість стати безпосередніми учасниками виховного процесу в закладі. Це сприяє засвоєнню педагогічних знань, які допомагають по-новому подивитися на своїх дітей, озброює різноманітними методами впливу на малят.

    Заходи носять організований і цілеспрямований характер і дозволяють зблизити батьків та вихователя, ознайомити з новими формами і прийомами у навчанні.

    Головне – переконати батьків у тому, що вони, як вихователь, повинні пройнятися спільною турботою про долю і виховання дитини, і що педагог спроможний, завдяки своїй професійній підготовці й досвіду, допомогти сім’ї у розв’язанні виховних питань.

   Падіння з вікна є однією з основних причин дитячого                                                                                                      травматизму і смертності. Діти дуже вразливі перед                                                                                                         розчиненим вікном через свою природну допитливість.

1. Не залишайте маленьких дітей одних, навіть на нетривалий час. Більшість випадків падіння відбувається тоді, коли батьки залишають дітей без нагляду.

2. Відсуньте від вікон всі види меблів, щоб дитина не могла залізти на підвіконня.

 3. Ніколи не розраховуйте на москітні сітки! Вони розроблені утримувати виключно тополиний пух і комарів, але не дітей. Москітна сітка сприяє трагедії, бо дитина відчуває себе за нею в безпеці і спирається як на вікно, так і на неї.       

     Дуже часто діти випадають разом з цими сітками.

 4. По можливості встановлюйте пластикове вікно в режимі «провітрювання», коли воно відчинено зверху, а не знизу.

 5. Ставте на вікна спеціальні фіксатори, які не дозволять дитині відкрити вікно більше, ніж на декілька сантиметрів.